Володимир Бондаренко: Пожежні машини не дістануть вище 16 поверху

Голова фракції ВО «Батьківщина» у Київраді, голова постійної комісії Київради з питань житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Володимир Бондаренко відповідає на актуальні запитання про перший сніг, авто під асфальтом, викрадені лічильники, пожежу в хмарочосі й туалети.

Володимире Дмитровичу, я вас хочу привітати з першим снігом! Випав перший сніг: для малечі то цікаво, але наскільки було готове до нього міське господарство Києва?

Ніколи й ніхто не буває готовим до снігу! Окрім малечі, мабуть важко знайти того, хто буде задоволений снігопадом. Він створює додаткові проблеми для автомобілістів. Зараз важко проїхати: десятибальні корки по місту Києву! Це створює додаткові проблеми для громадян яким треба кудись їхати. Багато й інших проблем: вивезення снігу і так далі.
Сніг — прекрасне явище природи, від нього ми нікуди не дінемося. Тому вітання приймаю і вас також вітаю з першим снігом. Але радості від цього мало.

Ще до того як випав сніг, у центрі Києва на вул. Шота Руставелі машина цілком провалилася під асфальт. Чому це сталося?

Вся мережа теплозабезпечення міста Києва, каналізування води — це велетенська мережа, яка створювалася десятками років.
Фізичний стан її не зовсім ідеальний, або й зовсім не ідеальний. Частина цих мереж — енергетичні мережі.
Так ось, коли ми почали перебирати їх з-під контролю пана Ахметова, який керує компанією ДТЕК, цю мережу (а це велетенська система, ціла імперія — 90 тисяч об’єктів у місті Києві), ми усвідомили, що не вся вона однорідна. Частина, яка пов’язана з електрикою, знаходиться в приватній власності у пана Ахметова, у його фірми (85%, 15% — наших),. а все те, що пов’язане з опаленням, забезпечує холодним і гарячим водопостачанням, а також каналізуванням — це міська проблема. Те, що знаходиться у власності водоканалу — водяний мережі — ще більш-менш працюють. Разом із тим, система опалення — аварійна. 80% мереж знаходяться в аварійному або передаварійному стані. Вчора розрив такої труби призвів до втрати великої кількості теплоносія, вимивання ґрунтів, які оточують цю трубу, провалу асфальту, через що й провалилася ця машина! Безумовно, тут є проблеми і експлуатаційників, тому що коли йде така втрата теплоносія, це однозначно можна помітити на котельні, яка дає це тепло: відбувається падіння тиску.
Провал небезпечний, і на жаль він може бути повторний, тому що стан мереж дійсно страшний. На мосту Патона цього літа ми випробували трубу, яка веде на лівий берег до п’ятої ТЕЦ, так вона більше 15 разів рвалася! А тиск там до 8 атмосфер, тому відбувається страшенна втрата води. Наступного року її буде замінено на теплоізольовану.Та все ж у Києві, на відміну від Сміли й Кривого Рогу, вдалося вчасно розпочати опалювальний сезон. Хоча проблеми і система стосунків із колишніми власниками у нас також спільні. Ми відібрали теплопостачання в Ахметова, вони — в інших власників. Але вони отримали його з велетенськими боргами, які не ними створені. Так і в нас: борги, які створила фірма Ахметова, передалися Києву. Ми повинні були прийняти борги, бо інакше не можна було прийняти майно. Але ми відстояли в судах 1,2 млрд пені, щоби ті борги, які накопичилися за рахунок пені, не платити.

У тих будинках, де викрадено лічильники тепла, їх не можна замінити з юридичної точки зору, поки відкрита кримінальна справа, чи не так?
Це — загальне юридичне правило. Тому ми не можемо сьогодні використовувати будь-які гроші для розв’язання цієї проблеми до завершення судового розгляду. Викрадення таких речей, як лічильники теплової енергії, а також деяких елементів ліфтового господарства (троси, пускові механізми і т. ін.) стало, на жаль тотальним явищем для двох районів — Деснянського і Святошинського.
Це райони, які знаходяться поблизу лісових масивів. Звичайно, єдиним способом зберегти це добро (а воно недешеве, коштує десятки тисяч гривень) є надійна охорона. У Дарницькому районі в 15 будинках зробили експеримент: громадяни підписали угоду про те, що вони будуть добровільно сплачувати приблизно по 5 грн на місяць за спеціальну охорону. Якщо в квартирі живе четверо людей, то вони таким чином платять по 20 грн на місяць. А фірма бере на себе зобов’язання охороняти ці лічильники і в разі їх викрадення покривати ці витрати. Тепер там усе нормально. Разом із тим, пропозиція діяти так в інших районах не знайшла підтримки. Тому ця стаття буде включена до бюджету міста, це невеличкі витрати. Ми хотіли б від поліції отримати гарантію збереження цього технічного скарбу.

Нещодавно 15 поверхів 25-поверхового будинку вигоріло через загоряння електромережі. Що можна сказати про такі речі: чи готовий до них Київ?
Цей випадок став реперним: ми ще раз звернемо увагу Віталія Володимировича Кличка як мера міста на необхідності профінансувати таку річ, як спеціальні висотні системи: вишки, які можуть доставити людей на ці верхні поверхи — 25, 30 і т.д., які в нас в Києві уже не рідкість, на жаль.

Будівництво таких високих будинків ніяк не було підготовлено. І той, хто таке допускав з міських керівників, фактично йшов на злочин.
У нас є тільки декілька пожежних машин, які б могли дістати до шістнадцятого поверху, але не вище!
Тому нами закладено було в бюджет цього року придбання двох таких машин: однієї для лівого берега, другої — для правого.
Інша проблема: до кожного такого висотного будинку не завжди можна під’їхати. Причина — хаотичний безпланова забудова, яка почалася при Черновецькому і зараз, на жаль, продовжується.
Віталій Володимирович тільки розповідає, що йде боротьба. Фактично її немає. Подивіться, що робиться на лівому березі, безпосередньо на береговій лінії! Там його товариш Микитась забудовує. На правому березі висотна забудова доходить аж до Печерську. До тих будинків під’їхати не можна. Треба розширити під’їзні дороги й придбати техніку. Гроші закладено, і я думаю, що все таки це буде здійснено. Добре, що цього разу все закінчилося без людських жертв, є тільки матеріальні втрати, але це — попередження.
це питання нами порушувалося неодноразово і перед мером Києва, і перед людьми, які за це відповідають. Будемо добиватися того, щоб такі системи було закуплено.

Великою проблемою є те, що в Києві не вистачає громадських туалетів. Навіть петиція про це була зареєстрована. Проте збудовано лише один стаціонарний туалет на Байковому цвинтарі, та й то не добудовано. А в підземному переході біля станція метро «Арсенальна» туалет не працює, бо там немає води. Раніше декілька років поспіль воду зливали з пластикових ємностей!
Система забезпечення Києва туалетами на жаль, не нова. Якийсь час навіть була гіршою, ніж колись. Туалети перетворилися навіть на пункти розливу пива. Наприклад на вул. Якуба Коласа був громадська вбиральня, жіноча й чоловіча. До недавнього часу там було кафе. Я би сказав: жіноче й чоловіче. Те ж саме було зроблено з багатьма туалетами на Майдані Незалежності: там також був туалет, який відвідували багато людей, але потім закрили і перетворили на магазин. Мова не йде про те, що треба наслідувати старі туалети. Але з нового там — хіба що «обілечування». А в Німеччині є туалети на всіх дорогах, через кожні 25 км, там можна прийняти навіть душ. Є відривні гребінці для того, щоб привести себе в порядок.
І в містах також є, причому все це безкоштовно. Для суспільства це дешевше, ніж хвороби або захаращеність.
Тому наша комісія розглянула питання про туалети, є проекти до двох десятків хороших туалетів, які будуть відновлені. У кожному парку повинен бути як мінімум один туалет.

Автор Дмитрий Беляев 25 статей
Журналіст і фотограф, Член НСЖУ з 2006 р. Працював у газетах: "Київський майдан", "Вісті Київщини", "Вечірній Київ". Публікації в журналах "ПіК", "Дипломат", "Київ дипломатичний". Пошта: km-n@ukr.net

Оставьте первый комментарий

Оставить комментарий

Ваш электронный адрес не будет опубликован.


*