Україна на роздоріжжі: розвиток чи занепад?

Раз на п’ять років українці мають шанс не тільки обрати собі владу, а й визначити стратегічний напрямок розвитку країни. Про шляхи розвитку України ми говоримо з керівниками громадської організації «Правозахисна Ліга» — з президентом Олександром Малюком та  віце-президентом Іриною Войнарскою.

Олександр Малюк, президент ГО «Правозахисна ліга»

Вистражданий українцями європейський вибір, крім безвізового режиму, поки що не призвів до підвищення рівня життя…

Скоріше навпаки. Заощадження та зарплати простих українців знецінилися внаслідок інфляційних процесів, закриття заводів, спаду виробництва і втягування України у військовий конфлікт з новоутвореними «республіками», які підтримує Російська Федерація. Але не можна всі негативні прояви в економіці пояснювати лише війною та ростом витрат на армію.

Ірина Войнарска
Ірина Войнарска, віце президент ГО «Правозахисна ліга»

Але якщо послухати наших можновладців, складається враження, що першопричина всього — це конфлікт на сході України!

Бо їм вигідно шукати винних подалі від себе. Об’єктивний аналіз дає дещо інші висновки: більшість хвороб в українській економіці почалися задовго до війни. Непрозора приватизація, яку громадяни влучно охрестили «прихватизацією», була фактично розкраданням державних підприємств. Україна перетворилася на дійну корову, яку олігархи та їх прихвостні використовують для накопичення власних капіталів.

А хіба накопичення капіталів — це погано? Адже приватна власність — це основа ринкової економіки?

Біда в тому, що українські олігархи витискують усе можливе зі старих виробництв, які дісталися їм за безцінь, майже не будують нових заводів, не створюють робочі місця. У Києві на території колишніх радянських підприємств будується лише житло та торговельно-розважальні центри. А в Карпатах масово вирубують ліси на експорт. Лисі карпатські гори стали ганебним символом сировинної економіки в сьогоднішній Україні.

Як це зупинити? Що має робити влада?

Принаймні, не те, що робить влада сьогоднішня — замість розвитку сіл і малих міст пропонує селам і містечкам об’єднатися в територіальні громади. Це не розвиток, а констатація вимирання й зубожіння населення! Треба не розпродавати решту стратегічних державних підприємств, за які в умовах війни держава до того ж не отримає ті кошти, які можна було б виручити в мирний час. Навіть реєстр нерухомого майна діюча влада зробила приватним і втрачає на цьому 3 млрд грн. на рік. Якщо навіть українські мільйонери не інвестують в економіку країни, не купують українські автомобілі й літаки, годі сподіватися, що це робитимуть іноземці.

Невже є вихід із цієї ситуації?

Звичайно, є! Держава теж може будувати заводи й фабрики. Міф про те, що в розвинених капіталістичних державах всі підприємства приватні, нам наполегливо поширюють через олігархічні ЗМІ. Насправді частка державних заводів у західних країнах доволі значна: оптимальним розміром державного сектору в європейських країнах вважають від 36 до 42% ВВП.

Мені здається, що наші західні партнери будуть критикувати таке рішення…

Інтегруватися в Європу можна по-різному. Одні прагнуть працювати в сфері IT, високотехнологічних виробництв, бо все життя наполегливо працювали задля цієї мети, а інші їдуть підмітати вулиці. Ким стати — залежить в першу чергу від людини. Так і вся Україна — може стати сучасною розвиненою країною або й надалі залишатися сировинним придатком Європи. А якщо наші партнери скажуть, що треба збудувати в Чорнобильській зоні загальноєвропейський ядерний могильник і налагодити експорт не тільки лісу, а й чорноземів — ми також мовчки погодимося?

Ми не мовчимо й не погоджуємося, але від нас нічого не залежить!

Раз на п’ять років — залежить, і дуже багато. Наш уряд і президент мають жорстко відстоювати національні інтереси, а не служити тільки особистим та закордонним. Отож — думайте, перш ніж голосувати…

Автор Дмитрий Беляев 22 статьи
Журналіст і фотограф, Член НСЖУ з 2006 р. Працював у газетах: "Київський майдан", "Вісті Київщини", "Вечірній Київ". Публікації в журналах "ПіК", "Дипломат", "Київ дипломатичний". Пошта: km-n@ukr.net

Оставьте первый комментарий

Оставить комментарий

Ваш электронный адрес не будет опубликован.


*