Трамвай – транспорт майбутнього

Ми завітали в Київське трамвайне депо ім. Шевченка, щоб розповісти про сьогодення й майбутнє трамвайного руху в столиці. Нашим співрозмовником став директор депо Володимир Богатирьов. Разом із ним ми пройшли цехами підприємства й оцінили рівень організації безперебійного трамвайного руху в столиці.

Трамвайне депо Шевченка директор Володимир Богатирьов польський трамвай PESA фото Борис Корпусенко
Володимир Богатирьов працює в системі київського пасажирського транспорту більше 35 років. Пройшов шлях від майстра до директора. На момент виходу першого трамвая з оновленого депо ім. Шевченка 1 вересня 2005 р. був головним інженером.

 Історична довідка

Перший у світі електричний трамвай фірми «Сіменс» з’єднав Берлін з Ліхтерфельдом у 1881 р. А Київ став першим містом Російської імперії, де з’явилися електричні трамваї: 1 червня 1892 р. відкрито рух з Хрещатика на Поділ. А 30 жовтня 1978 р. у нашому місті помчали перші в СРСР швидкісні трамваї.

 

Такий вигляд мали перші трамваї на лінії. Піскопосипальний вагон. Фото Бориса Корпусенка
Такий вигляд мали трамваї 50 років тому. Піскопосипальний вагон. Фото Бориса Корпусенка

Трамвай – сучасний європейський транспорт

Кілька десятиріч тому трамваї вважали архаїзмом, адже цей транспорт з’явився ще в позаминулому сторіччі. Вже в 50-х і 60-х роках минулого сторіччя в європейських містах почали демонтувати трамвайні лінії. Здавалося, автобуси й тролейбуси назавжди витіснять старенькі вагончики з вулиць. Але сьогодні трамвай отримав нове життя й не збирається здавати відвойовані позиції. Нові надсучасні вагони перевершують за рівнем комфорту майже всі види громадського транспорту.

Сучасний трамвай "Каштан-2". Фото Бориса Корпусенка
Зроблено в Києві. Сучасний трамвай «Каштан-2». Фото Бориса Корпусенка

Нові польські трамваї PESA (синього кольору) та львівські «Електрон» (кольору металік) за формою нагадують швидкісні потяги. Вони мають низьку підлогу для зручної посадки з платформ або тротуарів, широкі розсувні двері, комфортабельні сидіння, кондиціонери, безкоштовний Wi-Fi і навіть USB-гнізда для підзарядки смартфонів та планшетних комп’ютерів! Жоден інший громадський транспорт у Києві поки що не забезпечує такого рівня комфорту й сервісу. Якщо ж додати, що швидкісний трамвай не боїться заторів на дорогах, — його й справді можна назвати транспортом майбутнього. Ним користуються вже не тільки люди пенсійного віку, а й активні молоді люди, які цінують час.

Трамвайне депо ім. Шевченка

Київське трамвайне депо ім. Шевченка, яке обслуговує швидкісну лінію на Борщагівку, було засноване 1894 р. На честь великого Кобзаря його назвали ще у 20-х роках минулого сторіччя. У 2005 р. переїхало з центру міста на Південну Борщагівку, де й було збудоване нове сучасне депо.

Панорама трамвайного депо ім. Шевченка. Фото Бориса Корпусенка
Панорама трамвайного депо ім. Шевченка. Фото Бориса Корпусенка

В кабіну пускають лише тверезих

Разом із директором депо Володимиром Богатирьовим ми починаємо огляд із диспетчерської. Саме звідси випускають на лінію вагони, і сюди ж вони й повертаються. Водії починають робочий день із 4-ї ранку: проходить нарколога, отримують документи і приймають рухомий склад. О 4.50 на лінію виїжджає перший вагон. Останній повертається назад до 1.30 ночі.

Ми починаємо огляд трамвайного депо ім. Шевченка. Фото Бориса Корпусенка
Ми починаємо огляд трамвайного депо ім. Шевченка. Фото Бориса Корпусенка

«Всі вагони обладнано GPS-навігацією. Йде прямий зв’язок, можна у будь-який момент проконтролювати їхнє місцезнаходження. У водія також є вся інформація про роботу на лінії», — розповідає Володимир Дмитрович. У нових вагонах є бортові комп’ютери, які фіксують усю інформацію за зміну: з якою швидкістю їздив, скільки й коли стояв. Є система відеоспостереження з кількома відеокамерами.

Трамвай Польша PESA пульт водій депо фото Борис Корпусенко
Трамвай PESA має сучасний пульт керування з бортовим комп’ютером. Фото Бориса Корпусенка

Завдяки такій організації інтервал руху в години пік зменшили до 1 хв., а трамвай з низькою підлогою для людей з обмеженими можливостями надійде через 2-3, максимум 5 хв. Для інвалідів є спеціальні кнопки: якщо натиснути, підійде водій і допоможе зайти чи вийти.

Рухомий склад і мийка

Усього в депо є близько 150 вагонів, проте 66 вагонів — застарілі чеські Tatra Т3SU, з пробігом до двох з половиною мільйонів кілометрів. Найновіші — 50 польських PESA і 10 львівських «Електронів». Є також один київський «Каштан» (зеленого кольору) і російський ЛВС-2009. Решта вагонів — дніпровські «Татра-Юг» (синьо-білі та червоно-білі) і київські КТ3UA (жовто-сині). До речі, в Санкт-Петербурзі, на відміну від Львова, виробництво трамваїв припинили.

Трамвай польський PESA Татра Юг фото Борис Корпусенко
Рухомий склад депо ім. Шевченка: польський трамвай PESA і український Татра Юг. Фото Бориса Корпусенка

Отже, депо експлуатує 8 типів вагонів різних виробників; на перший погляд – цікаво, але з погляду експлуатації — зайва морока. Після повернення в депо всі вагони ретельно миють і оглядають. Навіть уночі робота не припиняється: поки пасажири сплять, працівники депо перевіряють основні вузли трамваїв. Кожен вагон має три гальмівних системи: рейковий, стоянковий і електродинамічний. Найновіші трамваї при гальмуванні повертають електроенергію в мережу, тоді як старі — перетворюють її на теплову в реостатах (цей процес називають рекуперацією енергії). Заощаджує кошти ще й тиристорно-імпульсна система регулювання швидкості замість старої, контактно-реостатної.

Трамвайне депо ім. Шевченка. Трамвай PESA заїхав у мийку Фото Бориса Корпусенка
Трамвайне депо ім. Шевченка. Трамвай PESA заїхав у мийку. Фото Бориса Корпусенка

Освітлення в приміщеннях також економлять: у робітників є персональні світлодіодні ліхтарі. Вода в мийці використовується багаторазово: проходячи в замкненому циклі через італійську очисну систему. Стічні води потрапляють в каналізацію тільки після попередньої очистки.

Трамвай PESA польський мийка жінка салон журналіст Дмитро Бєляєв
Новий трамвай PESA ретельно миють і протирають. Фото Бориса Корпусенка

Раз на тиждень кожен вагон проходить технічний огляд ТО-1, через 20000 км — ТО-2, через 100 000 км – середній, 300 000 км — капітальний ремонт.

Трамвай Польша PESA ТО коліс робітник фото Борис Корпусенко
Трамвай PESA проходить технічний огляд. Фото Бориса Корпусенка

Унікальна українська технологія

Переходимо в ремонтний цех. Тут кипить робота, працюють токарні й фрезерні станки. Володимир Богатирьов продемонстрував нам процес відновлення трамвайних коліс за допомогою унікального українського обладнання, розробленого інститутом Патона.

Унікальне обладнання для відновлення коліс, розроблене в НДІ Електрозварювання ім. Патона. Фото Бориса Корпусенка

У ремонтному цеху на стерті реборди коліс під флюсом наплавляють метал. Нарощують до потрібної форми, неначе зуби в косметичній стоматології. Після шліфування, перевірки котушок, заміни підшипників і випробування колісні візки знову встановлюють на вагони. За словами директора, цю технологію в депо використовують уже більше 20 років.

Реборди коліс відновлюють, нарощуючи метал під флюсом, неначе зуби в косметичний стоматології. Фото Бориса Корпусенка
Реборди коліс відновлюють, неначе зуби в косметичний стоматології. Фото Бориса Корпусенка

«Водій, вимкніть нарешті опалення!»

Інколи люди дивуються, чому у старих трамваях влітку працює із характерним шумом працює потужний вентилятор, а в салон надходить тепле повітря. Прохання вимкнути опалення й нарікання на забудькуватість водія у старих трамваях доводилося чути неодноразово. Володимир Дмитрович показав нам ті самі мотор-генератори, які спричиняють це явище.

«У старих трамваях зниження напруги з 600 до 24 Вольт здійснюється ось такими пристроями: мотор крутить динамо-машину і одночасно вентилятор системи охолодження. З часом прокладки починають пропускати повітря, і воно потрапляє в салон. У нових трамваях застосовуються безшумні трансформатори».

Вандалізм: пробите кулями скло й порізані сидіння

На жаль, працівники депо часто стикаються з вандалізмом: директор продемонстрував нам заднє скло вагону, на якому зроблено надпис… гравірувальною машиною. Вочевидь, пасажир вирішив випробувати щойно придбаний товар негайно, не виходячи з вагона, і скло вартістю 15000 грн. йому здалося ідеальним об’єктом! А ще вандали полюбляють стріляти по вікнах з пневматичної зброї, різати ножами сидіння й розписувати спинки.

Володимир Дмитрович не розуміє таких людей, а також тих, хто відриває й забирає з собою молоточки для аварійного розбивання скла у нових польських вагонах. «Навіщо вони їм? Молотки мають конічну форму, гвіздка не заб’єш, і в господарстві вони навряд чи знадобляться».

Піскопосипальний вагон трамвай ретро салон всередині старий фото Бориса Корпусенка
Піскопосипальний вагон. Пісок кидають лопатою в спеціальний отвір у підлозі під час руху. Фото Бориса Корпусенка

Ретровагони на службі

У депо нам продемонстрували також старенькі службові вагони, які й досі працюють: снігоприбиральний вагон з великою круглою щіткою, піскопосипальний вагон на базі МТВ-82. Там усе влаштовано так, як і було колись: великий механічний реостат для керування двигуном, який називали «кавомолкою» і колесо ручного гальма, яке нагадує штурвал. Робітники мають кидати пісок лопатою в спеціальний отвір у підлозі під час руху.

Іще працює. Старий вантажний ретро вагон. Фото Бориса Корпусенка
Іще працює. Старий вантажний ретро вагон. Фото Бориса Корпусенка

Минуле чи майбутнє?

«Колись у Києві було майже тисяча трамваїв. Лишилася тільки половина. Україна виробляла все — від шпильки до космічної ракети. Добре, що нам у депо вдалося зберегти систему, яка чітко працює», — посміхається Володимир Богатирьов.

Кабіна водія: ручка реостата «кавомолка», пневматичне гальмо і штурвал ручного гальма. Фото Бориса Корпусенка

Директор депо ім. Шевченка вірить в те, що за трамваєм — майбутнє. Уже зараз із Борщагівки найкраще й найшвидше їхати трамваєм. Тут комфортно: взимку тепло, а влітку прохолодно.

«Трамвай не забруднює повітря. Перевозить одразу до 380 пасажирів. Швидкий, місткий, екологічно чистий транспорт. У Європі вже відмовляються від автомобілів на користь електромобілів. Треба захищати атмосферу країни, в якій живемо. Бо нам жити в цій країні», — переконаний Володимир Дмитрович.

Київський трамвай у цифрах і фактах:

У Києві діє 3 трамвайних депо: ім. Шевченка, Подільське й Дарницьке

У депо ім. Шевченка працює 290 людей, із них 107 — водії.

Усього в системі КП «Київпастранс» працює близько 10 000 чоловік.

Діють 5 швидкісних маршрутів: № 1,2,3 — від залізничного вокзалу до Борщагівки, №4,5 — від масиву Троєщина до однойменної станції міської електрички

Шлях від залізничного вокзалу до Окружної дороги швидкісний трамвай долає за 27 хв, від залізничного вокзалу до Південної Борщагівки — за 38 – 41 хв.

Середня швидкість на лінії 28,7 км/год, у 1,8 разів вища , ніж на лініях звичайного трамвая.

Діє 18 трамвайних маршрутів, довжина маршрутних трамвайних колій становить 201,3 км.

Швидкісну лінію на Борщагівку відкрито у 1978 р. Наразі є 12 станцій.

Вік працівників — від 20 до 70 років. Більшість водіїв — люди старшого віку.

Вартість квитка — 4 грн.

Собівартість проїзду (за розрахунками КП «Київпастранс») — 5,76 грн.

Громадський транспорт КП «Київпастранс» перевозить 1 400 000 пасажирів на добу.

Борщагівська лінія швидкісного трамвая перевозить 145 000 пасажирів на добу.

Дмитро Бєляєв

Фото Бориса Корпусенка

Автор Дмитрий Беляев 22 статьи
Журналіст і фотограф, Член НСЖУ з 2006 р. Працював у газетах: "Київський майдан", "Вісті Київщини", "Вечірній Київ". Публікації в журналах "ПіК", "Дипломат", "Київ дипломатичний". Пошта: km-n@ukr.net

Оставьте первый комментарий

Оставить комментарий

Ваш электронный адрес не будет опубликован.


*