#Save_Будинок_актора

— Ми вже звикли, що забирають для ремонту, а потім там з’являється або магазин, або приватний маєток якогось мільйонера. Уже їм не вистачає маєтків в Австрії, в Англії, в Америці, в Іспанії, вони хочуть забрати те, що належить народу! — обурюється Володимир Талашко, актор, який зіграв льотчика Сергія Скворцова в легендарному фільмі «В бой идут одни старики», Неда Ленда у фільмі «Капітан Немо» і Крутояра у фільмі «Запороги».

Мова йде про Київський Будинок актора — пам’ятку архітектури національного значення на вулиці Ярославів Вал, 7 (колишня Караїмська кенаса, охоронний номер 260087).

Володимир Талашко, народний артист України

28 січня до будівлі Київради прийшли відомі актори, щоб урятувати від знищення Київський Будинок актора. Зокрема, Володимир Талашко, Микола Булат, Євгенія Басалаєва та ін. Пліч-о-пліч із ними стояли молоді актори.

Учасники акції тримали плакати: «Save Будинок актора», «Бабло перемагає добро??!», «Будинок актора — акторам», «Будинку актора — бути», «Не дамо знищити унікальне творіння архітектора Городецького», «Кияни за Будинок актора», «Не дамо знищити Будинок актора», «Захистити Будинок актора».

На сайті Київської міської ради зареєстровано петицію № 8429 «Будинку Актора бути! Збережемо осередок культури та мистецтва в історичному центрі Києва!», яка зібрала 723 підписи з 10 тисяч необхідних для розгляду міською владою.

«Підступно прикриваючись, на перший погляд, доброю справою реставрації колишньої Караїмської кенаси, де нині працює Будинок актора, київська влада розпочинає на цьому місці будівництво комерційного об’єкту начебто культурного спрямування» (цитата з тексту петиції).

Директор Будинку актора Вікторія Московенко

Ексклюзивно для Інфо360 ситуацію коментує директор Київського Будинку актора Вікторія Московенко:

— Що відбувається?

— Відбувається знищення, багаторічне й цілеспрямоване, знищення Київського Будинку актора. Саме через те, що він 38 років перебуває у приміщенні колишньої Караїмської кенаси. Вже 15 років триває наша боротьба з київською владою, яка кожен раз на момент укладання договору оренди придумує все нові й нові причини для того, щоб позбавити Київ Будинку актора.

— Що там може бути після реконструкції?

— Я не знаю, що там може бути. Там може бути все, що завгодно!

— І синагога в тому числі?

— Я не відкидаю цього. Якщо київська громада зніме свій контроль, у тому числі журналісти знімуть свій контроль з цієї будівлі і з цієї ситуації навколо Будинку актора, — там може бути все, що завгодно.

— І розважальний центр?

— Я думаю, чому й ні! А взагалі-то, це дуже ласий шматок, така історична будівля в центрі міста, земельна ділянка, тобто там є певні можливості й я думаю, що багато хто вже дуже давно хоче цим скористатися.

— А може бути така ситуація: відремонтують, а тоді скажуть: візьміть його назад?

— Нам усі говорять про те, що вони не мають наміру з нами продовжувати договір оренди. А якщо навіть буде це питання розглядатися, то воно буде розглядатися в установленому порядку вже після реставрації. Хоча саме Будинок актора, який 38 років утримував цю будівлю, її ремонтував, нею опікувався, я думаю, має все ж таки першочергове право на поновлення договору оренди по цій будівлі.

Натомість в КМДА заспокоюють:

Відповідно до звіту експертної організації ще від березня 2018 року, стан кенаси непридатний для подальшої експлуатації і вона потребує проведення ремонтно-реставраційних робіт. Саме у зв’язку із цим балансоутримувач – Департамент культури – того ж місяця минулого року оголосив тендер на розробку проекту ремонтно-реставраційних робіт. Усі ці поодинокі заяви щодо подальшої долі будівлі – аматорські. Перебудови, надбудови чи то прибудови, торгового чи офісного центру тощо – тут не буде! Кенаса є пам’яткою, а на пам’ятках культурної спадщини можуть виконуватись виключно реставраційні, консерваційні та ремонтні роботи, – повідомив заступник голови КМДА Валентин Мондриївський.

За його словами, реставраційні роботи розпочнуться вже в червні. А питання подальшої експлуатації та оренди приміщень кенаси буде опрацьовано тільки після завершення будівельних робіт та введення будівлі в експлуатацію. 

Національна спілка театральних діячів України оприлюднила заяву з приводу ситуації навколо Будинку актора. Натякають на можливу зміну власника.

Наводимо цитату:

«Вказане нерухоме майно є власністю територіальної громади міста Києва та перебуває на балансі Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). З 1982 року це приміщення перебуває в орендному користуванні структурного підрозділу Національної спілки театральних діячів України «Будинок актора».

Водночас, Постановою Кабінету Міністрів України від 10 липня 1998 року №1058 «Про передачу нерухомого майна творчим спілкам» рекомендовано передати у власність або довічне використання Національної спілки театральних діячів України приміщення Будинку актора площею 1800 кв. метрів (м. Київ, вул. Ярославів Вал, 5 і 7).

Переконані, що дотримання норм чинного законодавства та рекомендацій, прописаних у згаданому нормативному акті, ефективно вплине на подальшу діяльність Будинку актора».

І далі:

«Оновлений Будинок актора має стати відкритим простором для незалежних українських театрів у контексті театральної євроінтеграції. Під орудою НСТДУ – після проведення реставраційних робіт – Будинок актора перетвориться на один з найпотужніших сценічних майданчиків не тільки Києва, а й України, буде місцем комунікації українських акторів, режисерів, критиків – усієї театральної спільноти.

Звертаємося до КМДА з проханням знайти можливість запропонувати альтернативний простір для діяльності колективу Будинку актора та театральних осередків, які з ним співпрацюють, на час проведення реставраційних робіт».

Отже, далі буде!

— Я не знаю, що там можна зробити, тому що там є історія, є душа, і головне: там є майбутнє, тому що туди ходять ті, кому це мистецтво потрібне! Мій герой із картини Бикова («В бой идут одни старики») казав: «Будем жить!» Будемо жити, якщо будемо дбати про такі маєтки, а не маєтки за кордоном. Про такі маєтки в душі, тому що це – як храм. Церква починається не з загального приміщення на вулиці, а з власної душі, — переконаний Володимир Талашко.

Автор Дмитрий Беляев 22 статьи
Журналіст і фотограф, Член НСЖУ з 2006 р. Працював у газетах: "Київський майдан", "Вісті Київщини", "Вечірній Київ". Публікації в журналах "ПіК", "Дипломат", "Київ дипломатичний". Пошта: km-n@ukr.net

Оставьте первый комментарий

Оставить комментарий

Ваш электронный адрес не будет опубликован.


*